- фонічний
- техн.; физ. фони́ческий
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
фонічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
фонічний — а, е. 1) Те саме, що звуковий. 2) Який має звуковий сигнал (про телефонний апарат) … Український тлумачний словник
фонічний — [фоун’і/чнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
поліфонічний — прикметник … Орфографічний словник української мови
поліфонічний — а, е. 1) муз. Стос. до поліфонії, оснований на поліфонії, що характеризується поліфонією. 2) Багатозвучний, багатоголосий … Український тлумачний словник
фонічність — ності, ж. Абстр. ім. до фонічний … Український тлумачний словник
фоніатричний — прикметник … Орфографічний словник української мови
поліфонічний — [пол іфоун’і/чнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
поліфонічний — муз. (утворений багатьма голосами, що звучать одночасно), багатоголосний … Словник синонімів української мови
контратенор — а, ч. 1) В музиці 14 15 ст. – побічний поліфонічний голос, який рухається в тому ж діапазоні, що і тенор (у 4 знач.). 2) Чоловічий альтовий голос, що використовувася у церковній музиці 16 17 ст.; каунтер тенор … Український тлумачний словник
багатоголосий — а, е. 1) Який має в своєму складі багато голосів, що звучать одночасно. Багатоголосий хор. || Який виконується багатьма голосами. 2) муз. Прикм. до багатоголосся; поліфонічний … Український тлумачний словник